2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Ніколи я не був мародером, та завжди з якимось дурним лоскотом у грудях любив потрусити потайні чужинські кишені, планшетки й портфелі, які носила не дрібнота, а здебільшого «риба» серйозніша, — в суконних френчах, шкірі і хутрах. Траплялися там, звісно, й коштовні речі, та ще цікавішими були всякі папери, що стосувалися нашого брата більше, ніж кого іншого. Я не кажу про більшовицькі агітки, які годилися нам хіба що на «козячі ніжки», а от їхні приписи та настанови були для мене справжніми знахідками.
Просмотров: 5
— У мене робота, — огризнувся гугнявий. — А тепер день короткий, нема коли теревенити.
Просмотров: 3
Ларіон притих, затуливши рота скибкою кавуна.
Просмотров: 0
Після мене цю фільчину грамоту перечитав сотник Бойко, потім козак Чикирда, і я вже геть здивувався, коли до неї потягся рукою і Ходя. Він довго вглядався в незрозумілі для нього, примітивно мальовані ієрогліфи, потім голосно гикнув і передав мені папір, залишивши на ньому масні відбитки пальців.
Просмотров: 3
Він знов закурив. У стодолі зависла напружена тиша.
Просмотров: 3
— А чого ж не говориш по-нашому? — спитав Деркач.
Просмотров: 2