Цитата #498 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

На ньому, мов тінь, осідала печать лихого передчуття. Ворон давно навчився розпізнавати цей знак, що знічев'я падає на чоловіка, якого потім спостигає біда. Це була тінь біди. А може, й смерті.

Просмотров: 1

— У мене Великодній піст, — відмовилась Тіна.

Просмотров: 3

Калюжний знову налив собі й подивився на мене каламутними очима.

Просмотров: 4

Тепер насувалася зима, а його не чути було. Обіцяв подати вісточку, коли прийде до Холодного Яру, але відтоді — ні слуху ні духу. Дося чекала. Чекала і готувалася до зими. Вона знала, що таке повстанська зима, і вже припасла два горщики смальцю, кадібець меду, трохи сала, слоїк спирту, дві теплі ковдри. Ховала все у такому місці, куди ніхто не добереться. Ця таємниця найбільше тішила Досю. Таємниця, яку їй відкрив божий чоловік Варфоломій.

Просмотров: 1

До нього відразу приєднався Тиміш Компанієць.

Просмотров: 2