— Гарна, стерво! — Охлоп спльовує, зсовує на потилицю магерку.
— За рідного! Здоров’я тобі, Батю! Удачі на ворогів! Силоньки!
— Нагору його, — киває Батя банщикам. — Воду змінити.
— Розберемося, Батю, — у відповідь киваю я.
— Гойда! Гойда! — бурмочуть опричники, відвертаючись.
Оха-ха… добре натоплено в дворянина. Виходжу з будинку на ґанок, сідаю на лавку. Дітлахів уже повезли. Від скотаря побитого-підрізаного на снігу лиш криваві бризки зосталися.