2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Заінтригувала. Знімаю її на мобілу, даю сигнал, щоб наша служба безпеки пробила пані цю. Відповідь приходить миттєво: Анастасія Петрівна Штейн-Сотська, донька думського дяка Сотського. Матір Божа! Це ж той самий дяк, що складав із головою Думи шкідницький план «Розпиляти й продати». Мене в ті роки бойові ще в опричнині не було, я тихо працював на митниці з антикваріатом та коштовними металами… Розумію, розумію, чому вона так дивиться фільму цю. Це ж історія її родини, йолкипалки! Адже дякові Сотському, якщо мені пам’ять не зраджує, стяли голову тоді на Красній площі разом із дев’ятьма головними змовниками…
Просмотров: 5
Мовчу, до тями приходжу. Ну, а що… буває. Вирішимо питання.
Просмотров: 5
Щелепи в нас відвисають. Це круто. Граф Урусов, найсильніший, найнедосяжніший, наймогутніший, низько кланяється Баті нашому. Так і хочеться давніх згадати: sic transit gloria mundi.
Просмотров: 8
Як живе рожеве поросятко на рожні розпеченому, здригається та повискує вдовиця. Впиваюсь я зубами в ступню її. Верещить вона й б’ється на столі. А я статечно й неухильно соковите діло вершу.
Просмотров: 7
Заходимо в купіль. Закипає вода бульками повітряними довкола нас. По яйця поринає Батя, по пояс, по груди. Входить уся гусінь опрична в купіль. І зупиняється.
Просмотров: 4
Гарна дружина в Івана Івановича: струнка тілом, лицем вродлива, цицьката, сраката, поривчаста. Але спершу — дворянин. Всі виходимо з будинку на подвір’я. Там уже чекають-стоять Зябель і Кріпло з мітлами, а Нагул з мотузком намиленим. Тягнуть опричники дворянина за ноги від ґанку до воріт в останню путь.
Просмотров: 5