Цитата #864 из книги «День опричника»

Як живе рожеве поросятко на рожні розпеченому, здригається та повискує вдовиця. Впиваюсь я зубами в ступню її. Верещить вона й б’ється на столі. А я статечно й неухильно соковите діло вершу.

Просмотров: 7

Заходимо в купіль. Закипає вода бульками повітряними довкола нас. По яйця поринає Батя, по пояс, по груди. Входить уся гусінь опрична в купіль. І зупиняється.

Просмотров: 3

Гарна дружина в Івана Івановича: струнка тілом, лицем вродлива, цицьката, сраката, поривчаста. Але спершу — дворянин. Всі виходимо з будинку на подвір’я. Там уже чекають-стоять Зябель і Кріпло з мітлами, а Нагул з мотузком намиленим. Тягнуть опричники дворянина за ноги від ґанку до воріт в останню путь.

Просмотров: 5

— Знаємо! — кричить охорона. — Та від вас все одно відбиватись доведеться!

Просмотров: 5

Подає Воск чашу Баті. Зрозуміло, сьогодні діві у фаворі. Справедливо. Заробили.

Просмотров: 5