Цитата #65 из книги «День опричника»

Добре, правильно. Тільки ратників слід плечистіших підібрати й митрополита вищого, ставнішого. І метушні багато зайвої на задньому плані. І птахи надто низько ширяють, увагу відволікають. Погоджується постановник із побажаннями, робить позначки в блокноті.

Просмотров: 4

— Хиба в сценарії! — застережливо підіймає пухкого пальця столоначальник. — Хто автор?

Просмотров: 7

Заінтригувала. Знімаю її на мобілу, даю сигнал, щоб наша служба безпеки пробила пані цю. Відповідь приходить миттєво: Анастасія Петрівна Штейн-Сотська, донька думського дяка Сотського. Матір Божа! Це ж той самий дяк, що складав із головою Думи шкідницький план «Розпиляти й продати». Мене в ті роки бойові ще в опричнині не було, я тихо працював на митниці з антикваріатом та коштовними металами… Розумію, розумію, чому вона так дивиться фільму цю. Це ж історія її родини, йолкипалки! Адже дякові Сотському, якщо мені пам’ять не зраджує, стяли голову тоді на Красній площі разом із дев’ятьма головними змовниками…

Просмотров: 4

Мовчу, до тями приходжу. Ну, а що… буває. Вирішимо питання.

Просмотров: 4

Щелепи в нас відвисають. Це круто. Граф Урусов, найсильніший, найнедосяжніший, наймогутніший, низько кланяється Баті нашому. Так і хочеться давніх згадати: sic transit gloria mundi.

Просмотров: 7