2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Лягаю, страм долонями прикривши, а самого вже тремтіннядрижаки беруть: радість золота не за горами. Батя як завжди на запуску. Оголившись, бере він кулю з рибками, підходить… звісно, до мене. Я ж сьогодні добувач. Отже — перший із семи. І перша рибка — моя. Простягаю я ліву руку Баті, стискаю-розтискаю кулак, пальцями правої руки перетиснувши собі передпліччя.
Просмотров: 5
— Зрозумій, дурню, ми ж охоронна зграя. Повинні розум тримати в холоді, а серце в чистоті.
Просмотров: 3
Не сперечаюся з нею. Остерігаюся. Вона завжди права. Розгнівається — їй людину втришия вигнати нічого не варто. А мені — діло важливе зробити треба.
Просмотров: 3
— Бубоне, а правда, що тепер сірі прибутки в Торговельній закривають по колу через цілувальників?
Просмотров: 4
І миттю в повітрі кабінету виникають 128 облич письменників. Усі вони в строгих коричневих рамочках і розташовані-вишикувані акуратним квадратом. Над квадратом цим висить трійко більшеньких: сивобородий голова Письменницької Палати Павло Олегов із незмінно страдницьким виразом одутлого обличчя і два його ще більш сивих і похмуро-заклопотаних заступники — Ананій Мемзер і Павло Басиня. І зі страдницького виразу всіх трьох мармиз розумію, що непроста розмова чекає на них.
Просмотров: 3
— Слово й Діло! Добре! Слава Богу, Государю!
Просмотров: 3