2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
То якого біса я, питається, летів сюди? Ось Печатка: ліва долоня моя лягає на квадрат матового скла, залишаючи на ньому Малу Державну Печатку. І немає більше питань. Переморгуємося з Потрохою: 3 % наші! Вимітаються китайці з пиками перехнябленими, іде піддячий, свою сальну справу зробивши. Виходять і всі решта. Залишаємося тільки ми з Потрохою.
Просмотров: 4
— І сорочку натільну привіз, Парасковіє Мамонтівно.
Просмотров: 4
— Що, опричники, думаєте: пробачить Государ графа чи ні?
Просмотров: 4
— Не в трубу ж він вилетів? — бурчить Посоха.
Просмотров: 5
Влипають намертво на хвилини й години. Ось із цього і створена справжня людина. Будинки молекул із кладкою в три цеглини. А то й у чотири. Часом ширші — хто не йме віри? А часом у вісімдесят вісім. Зробимо згодом ми експертизу. І всі будинки за міцними парканами, усі з охороною, тварі крамольні, гниди самовільні, у гріху народжені, до страти засуджені. Киплять казани державні. Жир, жир, жир почилих у бозі крапає й ллється на морозі.
Просмотров: 5
— На китайських «меринах» їздимо! — вишкіряється Правда.
Просмотров: 5