Цитата #254 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Чорна вода смачно цмокнула й проковтнула його з головою. На поверхню зринули великі бульби.

Просмотров: 8

Тепер нам уже по сороківці стукнуло, а дитинки так і не знайшлося. Ну, та ось тепер знадобилася. Єфросиніє, а подай-но чим застелити.

Просмотров: 11

Його взяли попід руки (він уже ледве пересував ногами), вивели надвір, а коли згодом знов допровадили в землянку, на Птіцина страшно було дивитися. Він був землисто-зелений.

Просмотров: 11

— Ви погано нас знаєте! — підхопили в один голос усі братчики Момоти і, випнувши груди, подалися вперед настовбурчені і набичені, із зігнутими в ліктях руками-шатунами. — Голіруч — то й голіруч! — сказали вони. — Ану ведіть нас до Тікича!

Просмотров: 10

— Нє вєрітє? Клянусь вам… Я готов зємлю гризть!

Просмотров: 9