Цитата #1040 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Ти ж таки в нас козак, еге? — перепитувала Танасиха у немовляти, так сміливо смикаючи його скрученими пальцями за цюцюрку, що в Ганнусі хололо всередині. — Еге ж, козак, викапаний Веремій, а ревеш, як бичок-третячок. Ну, та реви на здоров'я, нехай голос прорізується.

Просмотров: 5

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Хао![*] — вигукнув Ходя і, не чекаючи ніяких цокань, вихилив чарку до дна.

Просмотров: 2

— Здорові були! — гукнув він привітно, виїжджаючи позад них із лісу. — Звідкіля й куди їдемо, хлопці?

Просмотров: 2

За дверима почулися тихі кроки, потім заскреготав засув.

Просмотров: 4

Від похвали Вовкулака трохи одм'як і вищирив до Ворона свою найтеплішу усмішку.

Просмотров: 3

«Сестра Ольга» підійшла ближче, але відстань тримала обачно.

Просмотров: 4