Цитата #429 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Весна! Ніхто не виглядав її так, як вони. Ніхто не любив її дужче за них.

Просмотров: 0

Здалеку знов долинули моторошні ухкання-зойки, й отець Олексій подумав, що сичі так не кричать.

Просмотров: 2

— Я для тебе припас подарунок, — сказав він. — Це тобі роса за ту шапку.

Просмотров: 2

Калюжний потягся до чарки, та враз передумав і важко підвівся з-за столу.

Просмотров: 2

Лящів хутір лежав у вибалку за Графським лісом. Ворон добре знав його господаря, заможного удівця Онисима Ляща, який завжди приймав хлопців із лісу, не шкодував для них ні курей, ні яєць, ні сала, а мед зі своєї пасіки давав цілими цебрами. А як інакше? Четверо його синів воювали в Макіївського отамана Жуйводи (прозваного так, бо говорив, як воду жував), і троє із них загинули в бою з котовцями на Носачівському полі. Загін Жуйводи, вчасно не вислизнувши з оточення, змушений був у відкритому полі прийняти бій з регулярним військом. Отаман, побачивши, що для відступу немає ані шпарини, наказав розсипатися в розстрільну і показати ворогові, на що здатні козаки.

Просмотров: 3