Цитата #1976 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Лящів хутір лежав у вибалку за Графським лісом. Ворон добре знав його господаря, заможного удівця Онисима Ляща, який завжди приймав хлопців із лісу, не шкодував для них ні курей, ні яєць, ні сала, а мед зі своєї пасіки давав цілими цебрами. А як інакше? Четверо його синів воювали в Макіївського отамана Жуйводи (прозваного так, бо говорив, як воду жував), і троє із них загинули в бою з котовцями на Носачівському полі. Загін Жуйводи, вчасно не вислизнувши з оточення, змушений був у відкритому полі прийняти бій з регулярним військом. Отаман, побачивши, що для відступу немає ані шпарини, наказав розсипатися в розстрільну і показати ворогові, на що здатні козаки.

Просмотров: 3

— Куди-и-и? — здивувалася Тіна. — Тобі ще треба піддужати.

Просмотров: 4

Чого тут тільки не було! Смажені кури, гуси, карасі в сметані, пироги, холодець, ковбаси, кров'янка, кисіль, яка хоч квашенина… не було тільки рису та ластів'ячих гнізд[*], але Ходя того добра не бачив і вдома.

Просмотров: 2

— Я, я йому одповім, гаспидові! — почувся жіночий ображений голос.

Просмотров: 15

— А якщо він скомандує знищити за непослух мене? — спитав я. — Ти також підкоришся його наказу?

Просмотров: 16