2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
До вечора ми проїхали верст п'ятдесят і, коли почало сутеніти, зупинилися в тихому селі Тишківка. Попросилися до однієї хати на ночівлю, і тут я переконався, що в дорозі від Ярка таки більше запомоги, ніж клопоту. «Ой-ой, та воно ж малюсіньке, та його ж треба покупати», — забігала коло нас добросерда молодиця, а її чоловік уже відчиняв ворота, показував, де поставити на ніч підводу.
Просмотров: 3
Я був певен, що так. Але й гадки не міг припустити, що в Холодному Яру на зустріч мене покличе… отаман Веремій.
Просмотров: 5
— Добре, сідай уже, — насупився Семен Чучупака. — Розбалакалися.
Просмотров: 0
Під ребром долоні голосно й смачно кавкнуло.
Просмотров: 0
— Бричка! — вигукнув Козуб, так натягнувши повід, що його кінь став цапки.
Просмотров: 3
— А ти не здогадуєшся? Щоб викрасти й перенести її в Україну. Мовляв, лише тоді справа нашої державності матиме добрі наслідки. Бідний Івась. Він і мене агітував пристати до цього ордену й вирушити на пошуки руки.
Просмотров: 1