Цитата #2368 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Я був певен, що так. Але й гадки не міг припустити, що в Холодному Яру на зустріч мене покличе… отаман Веремій.

Просмотров: 5

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Добре, сідай уже, — насупився Семен Чучупака. — Розбалакалися.

Просмотров: 0

Під ребром долоні голосно й смачно кавкнуло.

Просмотров: 0

— Бричка! — вигукнув Козуб, так натягнувши повід, що його кінь став цапки.

Просмотров: 2

— А ти не здогадуєшся? Щоб викрасти й перенести її в Україну. Мовляв, лише тоді справа нашої державності матиме добрі наслідки. Бідний Івась. Він і мене агітував пристати до цього ордену й вирушити на пошуки руки.

Просмотров: 0

— Ні, — серйозно відповів Василинка, ніби не розуміючи солоного жарту. — Крім черниць, там ще п'ять послушниць. А також ігуменя Рафаїла. У церкві править дуже старий батюшка Іван. Ще там вештається якийсь юродивий у чорній хламиді.

Просмотров: 0