Цитата #2084 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

День у день їх обступали нові чутки: то казали, що пораненого Веремія переправили лікуватися аж до Польщі, то пішов поголос, нібито він сидить у черкаському допрі, хтось божився, що бачив його в Онуфріївському монастирі перевдягнутого ченцем, інші запевняли, що отаман продовжує воювати, тільки вже далі від своїх країв, прибравши собі нове ім'я — чи то Вовгура, чи Босий, чи Туз…

Просмотров: 11

— Що саме? — якось напружено спитав Вовкулака.

Просмотров: 5

Чорний ворон, який сидів на суку старезного дуба і майже зливався з його обвугленим стовбуром, ліниво, але й трохи здивовано назирав за людьми, що викопали з-під землі гарматну гільзу.

Просмотров: 6

Я знав, що це не так, та що сперечатися з Невіруючим Хомою?

Просмотров: 9

І відчахнув її хтось зовсім недавно, бо зі свіжого зламу поволі скрапував сік.

Просмотров: 9