Цитата #2584 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Чорний ворон, який сидів на суку старезного дуба і майже зливався з його обвугленим стовбуром, ліниво, але й трохи здивовано назирав за людьми, що викопали з-під землі гарматну гільзу.

Просмотров: 7

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Я знав, що це не так, та що сперечатися з Невіруючим Хомою?

Просмотров: 10

І відчахнув її хтось зовсім недавно, бо зі свіжого зламу поволі скрапував сік.

Просмотров: 9

— Не бійся, — сказав Ворон. — Я твердоголовий.

Просмотров: 9

Він узяв із рук хазяїна полумиска й поставив його перед носом сірка. Той нюхнув, узяв у зуби вареника, та їсти не став.

Просмотров: 2

— Вони вночі прийшли до хати баби Марії, у якої я квартирую. Котрийсь постукав у вікно, сказав, що він із загону Чорного Ворона. Баба Марія вагалася, а я попросила її відчинити. Від одного твого імені я дурію, тому й не думала про обачність. Сподівалася щось почути про тебе…

Просмотров: 4