Цитата #2442 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Де другий? — спитав я, роззираючись по кутках.

Просмотров: 2

— Не знаю откуда, а тільки дядько Йван послав мене в Михайлівку переказати, бо вони розтрощили й тиліфона, і мого тата вбили… — Василинка з розпуки заплакав. Сльози навсправжки котилися по його щоках і не давали до пуття роздивитися на красиву тьотю в шкіряному кашкеті, таку поважну та пишну, наче вона була тут старша над чоловіками і менше за всіх злякалася того, що сталося в Жаботині.

Просмотров: 0

— Як ви сюди потрапили? — спитала вона, ніби не бачила відчиненої вгорі ляди.

Просмотров: 4

— Немає значення, — відрубав Ворон. — Ніхто з нас не має права торгувати зброєю.

Просмотров: 3

Тоді ми ще не знали, що до Єлисаветграда вже прибули командувач Чорноморської повстанчої групи, полковник Армії УНР Гамалій та його начальник штабу Завірюха — прибули для організації загального повстання і вже шукали до нас найкоротших стежок.

Просмотров: 3