Тоді ми ще не знали, що до Єлисаветграда вже прибули командувач Чорноморської повстанчої групи, полковник Армії УНР Гамалій та його начальник штабу Завірюха — прибули для організації загального повстання і вже шукали до нас найкоротших стежок.
— Ні, ти знав, що зі мною… ляжеш. Ти ловелас!
— Справді, — погодився я. — У вас обох був шанс вижити.
— Цей… теж за Україну? — спитав обережно «комуна».
Зате шлях до Графського лісу відкрився. Лише позаду, де вони щойно стояли, тепер виринула вся ота різномаста рать і здійняла навздогін таку стрілянину, що полум'я, яке виривалося з цівок рушниць, освітлювало темну стіну соснового лісу.
Вона сердито кинула крижня в казан, облила його окропом і заходилася патрати.