— За тим, де наш головний повстанчий штаб.
Ще не привезли з Черкас «бандитів», а до Народного дому напхалося стільки людей, що трохи не повідтоптували одне одному ноги. Чимало роззяв стовпилося біля входу, бо всередині вже ні пройти, ні сісти, зате тут, надворі, вони першими побачать арештантів, побачать, на чому їх привезуть, у кайданах чи зв'язаними.
— Поки вітер без сучків, — додав козак Чикирда, і ми підвелися.
— Ви самі це визначите на отаманській раді, — нагадав Гамалій.
— Нє, токо по жєнскіх компаніях! — відказав поручник.
— Витягни мене звідси! — рикнув Терещенко-Завірюха, відпльовуючись. — Тоді розкажу.