…Його молодший брат був красенем на всю Звенигородку.
— Біжу! — вискочив наперед Біжу, вхопив якусь ломаку й закотив довбешку назад у мішок.
— Я тоже казак. Правда, із Брянщини, но в нас там хохлів півсела.
— Что вєзьош, спєкулянт? Вакруг пално контри, а ти здєсь праґулкі устраіваєш! Баришєн катаєш…
Ми всі вийшли на дощ і мовчки дивилися вслід Василинці.
— Пьотр Птіцин, — кліпнув уповноважений. — Ви нє смотрітє, что у мєня такая фамілія. Я, между прочім, хахол.