2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
— Так єму, так єму! — закричав кацап, схожий на скомороха — був у брудних кальсонах із розв'язаними поворозками, босий, а гороїжився так, ніби його було зверху. — Врєжтє єму єщьо, всю дароґу бражнічал в адзіночку пад шінєллю, сука, а цєпєрєча виступаєт с пахмєлья-то, гнєв на нас наклікаєт, падла.
Просмотров: 4
Я притис його жердиною так, щоб він сьорбнув смердючої твані.
Просмотров: 3
— Не в нагородах, — погодився Загородній, передаючи журнал Гупалові.
Просмотров: 3
Потиск її руки був міцний, ця рука справді вміла тримати і шаблю, й рушницю, тільки ж на Ворона знову війнуло не порохом, а… чим, чим? — чимось невловимо знайомим, що могло сходити лише від жінки.
Просмотров: 1
Може, забули? А я часто згадую те суничне свято. Тепер, на відстані, припадаю до Ваших рук, що гойдали мою колиску. Не плачте, мамо, я ще живий і, дасть Бог, житиму довго наперекір нашій долі-мачусі. Шкода тільки, що жодна з моїх стежок не веде до вашого порога.
Просмотров: 1
А туди далі, позаду, яскраво спалахували рушничні випали дружного воїнства, яке продовжувало гонитву.
Просмотров: 3