2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
На вулицю справді висипало чимало цікавих, дехто вже давно ішов за саньми, щоб чогось, бува, не проґавити, люди виходили з дворів, хто ближче, хто зоддалік розглядали вбитого, намагаючись розпізнати, чи то Веремій, чи хтось тільки схожий на нього, мовчки кивали, похитували головами, бо що тут розбереш, як мертвий, до того ж сильно побитий, бозна-скільки пролежав на морозі.
Просмотров: 11
Цього разу він раював набагато довше, до нестями розтягував насолоду, — ти мене розіпнеш, шепотіла Тіна, — і тільки тоді, як зовсім її знесилив, дозволив собі доконечну розкіш.
Просмотров: 10
Після того всі Момоти заворушилися, жваво запрацювали шатунами, — хапаючи «сучих тельбухів» за в'язи, по черзі тягли їх у воду й топили. Один якось вирвався, кинувся пливти на той берег, але малий Момот пірнув, ухопив його невідомо за що, і тут уже нам довелося похвилюватися, коли вони обоє надовго щезли під водою.
Просмотров: 8
— Ну, ви як діти, їй-богу, — знизав плечима Загородній. — Казано ж було: без крові.
Просмотров: 8
І тільки вранці, коли випав легенький сніжок, він здогадався, що означали її слова.
Просмотров: 4
— Уперше чую, — здивувався він. — Уперше чую, що ти не дівчина.
Просмотров: 7