2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Не диво, що всяк, хто мав змогу, тепер шукав рятівної стежки з лісу. Я ставився до цього з розумінням, допомагав хлопцям документами й грішми, однак розпуску загону не оголошував.
Просмотров: 6
— До того! — я сердито смикнув за віжки і прицмокнув на коней.
Просмотров: 3
Того шраму, який на Веремієві могла бачити тільки Ганнуся, на тілі вбитого не було.
Просмотров: 3
Покручі, знаючи нашу мову і гасла, наробили чимало біди, поки ми їх не вистежили в Мурзинському лісі.
Просмотров: 1
— А чого він причепився до мене? — огризнувся Тиміш. — Сукою обзиває, падлом дражниться.
Просмотров: 2
Очі у козаків побільшали. Хома закусив нижню губу, щоб не прохопитися зайвим словом.
Просмотров: 1