Цитата #462 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Покручі, знаючи нашу мову і гасла, наробили чимало біди, поки ми їх не вистежили в Мурзинському лісі.

Просмотров: 1

— А чого він причепився до мене? — огризнувся Тиміш. — Сукою обзиває, падлом дражниться.

Просмотров: 2

Очі у козаків побільшали. Хома закусив нижню губу, щоб не прохопитися зайвим словом.

Просмотров: 1

— Має! — сказав гайдамака. — Чого ж не має, якщо ми з Веремієм разом воювали у полковника Алмазова. Він, той Вереміяка, сам міг волочити гірську гарматку, як іграшку. Такий був дужак.

Просмотров: 2

— Ну, ні, — крутнув головою Загородній. — До Києва я не поїду! Думаю, що й більшість отаманів не погодяться пхатися в такий світ. Давайте щось ближче.

Просмотров: 3