Цитата #60 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Хіба ж ми не за твою шкуру воюємо? — не зовсім доречно спитав Коляда.

Просмотров: 4

Його тіло, пролежавши цілу ніч на морозі, так задубіло, що ці анцихристи для розваги поставили його на ноги й зіперли на стіну. Видно, знущалися ще й із мертвого, жбурляли в нього мерзлими кізяками, яких тепер повно валялося під стіною конюшні.

Просмотров: 4

Він справді все зрозумів: праця — це боротьба, а персональне життя — то приватний інтерес, особиста вигода. Тільки даремно генерал про це нагадував. Якби Ларіон обрав друге, він би тепер був далеко. Втім, записку Гулий передав йому не для настанови, а для підтвердження того, що він таки прибув і жде їх у Звенигородці. Цю фразу Гулий повторював часто. Для тих, хто його знав, вона була паролем.

Просмотров: 4

— Пріказиваю немедленно сложіть оружіє, іначє ми будем стрелять! — наказав я.

Просмотров: 2

Навіть Сутяга умить схопився на ноги, ніби то не він похропував під дубком, а його бараняча шапка.

Просмотров: 3