Цитата #2397 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Відчинилися двері, і на порозі став білий привид. Ілько був у полотняних підштаниках, такій же спідній сорочці, і лице його теж було білим, як те полотно.

Просмотров: 2

— Чьо он ґаваріт? — спитав Кузякін у Дибенка.

Просмотров: 1

Загородній, Гупало і Голик-Залізняк ждали його ще звечора, а він приїхав лише перед ранком, і це отаманам не сподобалося.

Просмотров: 2

Міліціонери спершу було шарпнулися до рушничних замків, але то з дурної звички, — побачивши, що Ворон не націлює на них карабін, вони напружено ждали, що буде далі.

Просмотров: 2

— Наша? — витріщив на мене очі Калюжний. — А де ж вона, та наша держава? Її немає.

Просмотров: 3