Цитата #393 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Після хвацького помаху його руки, в якій поблискував кольт, на сцену висипало кільканадцять хористів (вони ж таки, видно з усього, збиралися грати й комедію, бо зодягнуті були, як лицедії, — хто в сурдуті з краваткою-бантом, хто в старорежимному офіцерському строї, хто у драній селянській куцині, одна ж прехороша панночка красувалася в рюшах, оборках й мереживах), так от, ці хористи-лицедії миттю вишикувалися у три рядочки, прибравши щонайсерйознішого вигляду під урочистий момент.

Просмотров: 7

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Ще не вродилася та краля, заради якої я зголив би свою бороду.

Просмотров: 2

— Та що, товар веземо в радкоп, — знов пояснив дідок, наче він був тут за старшого і знав більше за всіх. — Нову кооперацію в нас відкрили, а товару катма. То оце й веземо! Ото сіль і цукор, — показав він пужалном на мішки. — А в ящиках мило, сірники, папіроси…

Просмотров: 2

— То що ж це таке може бути? — подивився на отамана Фершал крізь запітнілі окуляри.

Просмотров: 2

— Відкрийте віко, — попросив отець Олексій.

Просмотров: 2

С подлинным верно: делопроизводитель (підпис)».

Просмотров: 4