Цитата #363 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Зала була просторою, вони розвалькувато всідалися кому де належало, бо всяк і скрізь знав своє місце — кому ближче до сцени, а хтось, може, й середульшого ряду ще не доскочив. Ось так, без штовханини і метушні, гості заповнили залу вщерть, познімали кашкети й заходилися обмахувати ними спітнілі обличчя — тут і так варило перед грозою, а ще ж нахекали такими випарами, що мухи падали на льоту.

Просмотров: 5

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Що ж, тоді можна пом'якшити вирок, — «похитнувся» Ворон. — Оскільки винуватці покаялися, не рятували свою шкуру, а ставили вище за все козацьку товариськість, постановляю: всипати їм для очищення совісті по двадцять шомполів.

Просмотров: 1

— Ну, то й не сиди, як засватаний, — сказав Деркач. — Будьмо.

Просмотров: 1

— Ні, так діло не піде, ану призволяйся, — він одірвав і подав їй ласе стегенце.

Просмотров: 3

Наближався вечір, сльотава сутінь густішала, добре було видно лише білого коня, що неприкаяно блукав полем.

Просмотров: 4

— Ну, починається… — забурчав Гупало, почувши, що доведеться пройти ще один «зв'язок».

Просмотров: 3