— Що ж, тоді можна пом'якшити вирок, — «похитнувся» Ворон. — Оскільки винуватці покаялися, не рятували свою шкуру, а ставили вище за все козацьку товариськість, постановляю: всипати їм для очищення совісті по двадцять шомполів.
— Ну, то й не сиди, як засватаний, — сказав Деркач. — Будьмо.
— Ні, так діло не піде, ану призволяйся, — він одірвав і подав їй ласе стегенце.
Наближався вечір, сльотава сутінь густішала, добре було видно лише білого коня, що неприкаяно блукав полем.
— Ну, починається… — забурчав Гупало, почувши, що доведеться пройти ще один «зв'язок».
Від люті Гоцман тут-таки власноруч застрелив амнестованого лісовика — похмурого чоловіка, який показав їм це місце; застрелив і наказав закопати його в щойно розритій могилі, щоб не була ця робота даремною.