Цитата #1904 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Мабуть, живий, якщо вештається, — незворушно відказав Василинка. — Хоча під каптуром не видно його лиця.

Просмотров: 6

— Навіть так? — Ворон відчув поштовх у самісіньке серце.

Просмотров: 5

— Куди, з чим і по що? — спитав волиняка. — Хіба ти не читав мого оголошення, що отаман Зірвиголова повернувся з відпустки і приступив до своїх обов'язків?

Просмотров: 7

Поїхали лісом, який навіть цього ясного серпневого дня дедалі темнішав, перепиняв дорогу гущавинами, чагарями, а проте здавалося, що він, цей дикий праліс, поволі оживає, ворушиться людськими тінями, що тут із-за кожного дерева, із-за найменшого кущика на них дивляться чиїсь пильні очі.

Просмотров: 4

— Я більше не можу терпіти, дай мені себе ще, моя пташко.

Просмотров: 7