2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Чекаю на Государиню нашу в малій їдальні. Честь мені небачена випала — розділити ранкову трапезу з пані нашою. Снідає Государиня ввечері зазвічай якщо не з Государем, то з кимось із Внутрішнього Кола — із графинею Борисовою або ж із княгинею Волковою. Із нахлібницями своїми численними вона тільки підвечерює. А це вже далеко за північ.
Просмотров: 4
— Я з вас дух сороміцький, смутний виб’ю! — погрожує нам Батя. — Хто вуста матом поганить — той в опричнині не затримується!
Просмотров: 3
— А тепер на чому ж він поїде? — питає Єроха.
Просмотров: 3
Зволікаю, проїжджаючи по Ординці. Скільки тут китайців.
Просмотров: 4
— Авдотья Петрівна особисто сракою своєю здоровенною ламала унітази, от тобі хрест…
Просмотров: 3
Назад долетів непогано, хоч і народу в літаку було вже більше. Пив пиво «Єрмак», жував солоний горох, дивився фільму про наших доблесних міняйл із Казначейства. Як вони з China Union Pay билися чотири роки тому. Гарячі були часи. Знову китайці хотіли нас за горлянку взяти, але не вийшло в косооких. Казначейство наше витримало, відповіло другим карбуванням. Заблищали тоді нові червінці руським золотом в очах розкосих. Дяодалянь! Дружба дружбою, як то кажуть, а казначейський табачок — нарізно.
Просмотров: 6