Цитата #12 из книги «День опричника»

Глядь — а в молодих у руках ножі з’являються. Оце ось новина. От тобі і ясний пень! Чому я не знав? Каюк графові? Відмашку дали?

Просмотров: 3

Китайська в Государині нашої доволі-таки старомодна…

Просмотров: 3

Нечутно наближаються до мене слуги ясновидиці. Ніби тіні вони зі світу потойбічного: прохолодні 'їхні руки, непроникні обличчя. Забирають у мене зброю, мобіло, каптан, куртку, шапку, чоботи. Залишаюсь я в сорочці, у підштаниках та в шкарпетках козячих. Простягаю руки назад. Вдягають на мене слуги безшумні шовковий халат китайський, застібають ґудзики матерчаті, взувають ноги в м’які капці. Так тут заведено з усіма. І графи, і князі, і вельможі столичні з Кола Внутрішнього в халати перевдягаються, коли ясновидицю відвідують.

Просмотров: 4

— А дай-но я молодих послухаю, — зиркає Батя на молодь. — Га?

Просмотров: 4

Самсон обприскує мою голову «Диким яблуком», мовчки кланяється й виходить, — він зробив свою цирюльну справу. Відразу ж з’являється Федько. Пика його, як і раніше, пом’ята, але він уже встиг змінити сорочку, почистити зуби й вимити руки. Він готовий до процесу мого вбирання. Прикладаю долоню до замка платтяної шафи. Замок пищить, підморгує червоним вогником, дубові двері від’їжджають убік. Щоранку бачу я всі свої вісімнадцять убрань. Вигляд їхній збадьорює. Сьогодні звичайний будній день. А отже — одяг робочий.

Просмотров: 4