2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Іде Батя із зали великої до зали малої. Ми всі за ним ідемо — праве крило, ліве, молодь. Зачиняють слуги за нами двері. Підходить Батя до каміна з трьома богатирями бронзовими, тягне Іллю Муромця за палицю. Відкривається поруч із каміном проріз у стіні. Ступає Батя першим у проріз цей, а ми за рангом — слідом. Щойно входжу я туди — відразу ж запах лазневий у ніздрі б’є! І від запаху того в голові паморочиться, кров у скронях молоточками срібними стукає: лазня Баті!
Просмотров: 5
Бачу двох наших попереду на червоних «меринах». Наздоганяю, зменшую швидкість. Їдемо цугом. Повертаємо. Їдемо ще трішки й упираємося у ворота садиби дворянина Івана Івановича Куніцина. Біля воріт вісім наших машин. Посоха тут, Хруль, Сиволай, Погода, Охлоп, Зябель, Нагул і Кріпло. Батя корінних на діло послав. Правильно, Батю. Куніцин — міцний горішок. Щоб його розколоти — кмітливість потрібна.
Просмотров: 4
І Государ наш, як і раніше, у жалобі по першій дружині.
Просмотров: 3
Написи скрізь китайською, ясна річ: хто «Боїнги» тепер будує, той і музику замовляє. Проходжу в салон першого класу, сідаю.
Просмотров: 6
Вузол плутаний. Скільки разів Государ розрубати його пробував, та все свої заважали, руку стримували. І не тільки свої, а й свої.
Просмотров: 5
Викликаю Батю. Широке рудобороде обличчя його з’являється праворуч від керма.
Просмотров: 6