Прилаштує він малечу, не дасть пропасти, виростить чесними громадянами великої країни.
— Зрозумів, — киваю я, прибираю Батю, умикаю Посоху. — Чув?
— Ти, Стерно, говори, та не заговорюйся! Вірно, вірно він каже! Не в чотирьох діло! Ні, в чотирьох!
— Ну, люблю я молодих гвардійців. І що з того?
Заходить із передбанника до нас граф. Простирадло на ньому як тога римська накинуте. Кремезний граф, білотілий, тонконогий.
— Дочка Государя, Анна Василівна, подала на розлучення з графом Урусовим.