2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
А коли говорити відверто — нічого антидержавного я в цих рибках не бачу. Для народу простого вони недоступні, а в людей багатих та високопосадовців мають бути слабкості свої. Бо слабкість від слабкості — різниться. Государів батько Микола Платонович свого часу великий указ видав «Про вживання підбадьорливого та розслаблювального зілля». Згідно з наказом цим кокоьиа, фенічка й трава були раз і назавжди дозволені для широкого вжитку. Адже шкоди державі вони не завдають, а лиш допомагають громадянам працювати й відпочивати. У будь-якій аптеці можна купити золотник кокоші за стандартною державною ціною — два рублі з полтиною. У кожній аптеці обладнано й стійки для того, щоб робоча людина могла зранку або під час перерви обідньої нюхнути й бадьоро піти працювати на благо держави Російської. Там-таки продаються і шприци з фенічкою підбадьорливою, і цигарки з травою розслаблювальною. Траву, щоправда, продають тільки після 17.00. А от герасим, кислуха, гриби — справді народ труять, ослаблюють, розріджують, обезволюють, тим самим державі шкоду завдаючи. Заборонені вони через те на всій території Росії. Правильно все це придумано, мудро.
Просмотров: 7
© http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література
Просмотров: 3
У Самосі очі чорняві бігають, кулаки стиснуті. Єроха жовна ганяє по вилицях широких, поскрипує зубами. Мокрий своїми баньками з-під брів навислих так витріщився, ніби просвердлити мене хоче. Останнього разу він рибок діставав. А Правда завжди за ніж тримається — звичка така. Сильно побілів кулак його, руків’я кістяне стискаючи. Усі праві в опричнині такі — вогонь-хлопці.
Просмотров: 3
Несуть її. Пора й крапку ставити. Поглядають опричники на будинок: багатий, добра повний. Але, коли садибу на злам за Государевим указом списують, грабувати не можна. Закон. Усе добро — Государевому червоному півневі дістанеться.
Просмотров: 2
— Це не подарунок. Ми з тобою люди ділові. Я вам будинок, ви мені дах. Опала мине — ще додам. Не скривджу.
Просмотров: 3
І маю сказати — добре горять. Узагалі, книги добре горять. А вже рукописи — як порох. Бачив я чимало вогнищ із книжок-рукописів — і в нас на подвір’ї і в Таємному Приказі. Та й сама Письменницька Палата палила на Манежній, від власних крамольників очищаючись, нам роботи відбавляючи. Одне можу сказати — біля книжкових багать завжди якось тепло дуже. Теплий вогонь цей.
Просмотров: 3