Цитата #35 из книги «День опричника»

Голос у неї грудний, глибокий. Видно з усього, що тільки-но прокинулась матінка наша. Очі красиві, чорні, в оксамитових віях. Блищать очі ці завжди сильним блиском.

Просмотров: 5

Та-а-к. Турбіна «рідна». З техоглядом не виходить. Складно стало працювати на Дорозі. Раніше ці трейлсри просто калічили: то шину проколють, то стукнуть, то водилі в харчевні до локшини дурі підсиплють. Тепер за цим пильнують. Ну, та нічого. У нас є своє, старе-добре. Чай же подає обсалена сяоцзе.

Просмотров: 3

— На все добре, Борисе Борисовичу, — подає Бутурлін Баті руку свою.

Просмотров: 5

Везе мене додому на моєму «мерині» водій казенний. Напівлежу в напівдрімоті. Миготить Москва нічна. Вогні. Миготить Підмосков’я запівнічне. Ялини-дахи.

Просмотров: 2

На крики дитячі, як на блешню, дружини дворян і ловляться: не витримала дружина Куніцина, заголосила у схованці своїй.

Просмотров: 3