Цитата #930 из книги «День опричника»

— З тобою все ясно, соколе, навіть рота не розкривай: дівка від тебе вагітна.

Просмотров: 4

— Вибачай, Батю, лихий попутав, не стримався…

Просмотров: 3

Закидає Артамоша білу голову свою назад, очі заплющує, плечима ставними знизує. Співає пилка його. А народ у залі вже дійшов — сірника кинь, враз спалахне. У передніх рядах старі шанувальники Артамоші сидять, розгойдуються в такт пилці, підвивають. У середині зали якась навіжена голосить. У задніх рядах схлипують, повискуючи, і хтось бурмоче злісно. Важка зала. Як «добромольці» тут працювати будуть — гадки не маю.

Просмотров: 3

Згасає останній рядок. Зникає-розчиняється крамольна поема в темному повітрі. Піднімаються штори. Сидить мовчки Бутурлін. На Батю спрямовує очі карі. Озирається Батя на нас. Ясно, як день, на кого цей пасквіль націлено. По очах наших бачить Батя, що немає тут сумнівів жодних: похмурий граф оцей із діамантовим їжаком у персні — не хто інший, як граф Андрій Володимирович Урусов, зять Государя, професор суддівського права, дійсний академік Російської академії наук, почесний голова Розумної палати, голова Всеросійського кінного товариства, голова товариства сприяння повітроплаванню, голова товариства російського кулачного бою, товариш голови Східного казначейства, власник Південного порту, власник Ізмайлівського та Донського ринків, власник будівельного товариства «Московський підрядчик», власник підприємства «Московська цегла», співвласник Західної залізниці. А натяк на Малахітову залу теж зрозумілий: нове це приміщення, під Кремлівською залою концертною побудоване для відпочинку Внутрішнього Кола й наближених. Нове, а тому — модне. Та й будівництво зали Малахітової багато крамольних питань викликало. Були, були супротивники…

Просмотров: 4

Бачу, на бульці блакитній обличчя міністра закордонних справ і помічника його, голови Думи. Укладають вони на дачі міністра страшну угоду про розподіл Росії.

Просмотров: 6