Цитата #687 из книги «День опричника»

— А чому цей віршомаз називає княгиню російську маркізою?

Просмотров: 8

— Та й неособливого… теж. Оце, задушили дворянина.

Просмотров: 5

На мене, підлітка, тоді це сильне враження справило. У січні, по лютому морозу несли люди на заклик Государя свої закордонні паспорти на головну площу країни та й жбурляли у вогонь. Несли й несли. З інших міст приїздили, щоб у Москві-столиці спалити спадщину Білої Смути. Щоб присягнути Государеві. Горіло те багаття майже два місяці…

Просмотров: 4

Відчуваю сракою тремтливу булаву його. Важка вона — без поштовху не влізе. Торкається Бубон, вганяє в мене товстоголового прутня свого. До самих кишок дістає махина його, стогін нутряний із мене вичавлюючи. Стогну у вухо Нечаеве. Бубон крекче в моє, руками молодецькими мене обхоплює. Не бачу того, хто вставляє йому, але за кректанням розумію — прутень гідний. Ну, та й нема серед нас негідних — усім китайці прутні обновили, зміцнили, облаштували. Є чим і один одному насолодити, і ворогів Росії покарати. Збирається, з’єднується гусінь опрична. Ухкають і крекчуть позаду мене. За законом братерства лівокрипі з правокрилими чергуються, а вже потім молодь прилаштовується. Так у Баті заведено. І слава Богу…

Просмотров: 5

Заворушились глядачі високі. Дивляться на князя Собакіна.

Просмотров: 5