2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Або, точніше, як каже сам Батя, коли вип’є-нюхне: «В опричнину заносить, як хвилею». Ох, як заносить! Так занесе, що в голові запаморочиться, крівця в жилах закипить, в очах блискавки червоні замиготять. Але й винести може хвиля та. Винесе миттю, безповоротно. Оце вже — гірше за смерть. Із опричнини випасти — все одно, що обидві ноги втратити. Усе життя потім не ходити, а плазувати доведеться…
Просмотров: 5
Сльози навертаються. У мене, звісно, це похмільне. Але ставний князь Собакін цілком природно носом шморгає. У нього родина велика, онуків малих багато. Здоровань-доглядач із Таємного Приказу сидить, як статуя. Зрозуміло — у них нерви залізні, до всього готові. Повненький столоначальник якось знизує плечем мерзлякувато, схоже, теж зі сльозою бореться. Взяло за живе людей закоренілих. Це здорово…
Просмотров: 4
Та-а-к, он воно як з дворянами буває! Тепер уже й крамоли не треба. Минулого тижня так із Прозоровським вийшло, тепер з оцим… Круто Государ наш за дворян узявся. Ну, і правильно.
Просмотров: 4
В. Сорокін — геній «уявного експерименту» над історичними реаліями, який він з холодним розумом науковця екстраполює на найближче майбутнє, на 10–15 років, та показує своїм читачам, що їх чекає. Найбільш просунуті із них просто бачать фрагменти майбутнього, якщо, звісно, мають мужність дивитися правді в очі.
Просмотров: 4
Ловлять наші діток верескливих, як куріпок, виносять під пахвами. Там, зовні, уже з притулку сирітського приїхав кульгавий цілувальник Овер’ян Трохимович на своєму автобусі жовтому.
Просмотров: 4
Кожен крок туди — подарунок, передчуття радості. Одного зро зуміти не можу — чому Батя вирішив сьогодні лазню влаштувати? Дива! Сьогодні й золотими чечужками насолодилися та ще, виходить, і — попаримось.
Просмотров: 6