Цитата #494 из книги «День опричника»

І знов у вогонь витріщається. Її не збагнеш: минулого разу мене ледь не вигнала, дізнавшись, що на Лобному місці шістьох дяків із Торговельної Палати відчухрали. Сичала, що кровопивці ми темні. А позаминулого разу, дізнавшись про страту далекосхідного воєводи, сказала — мало…

Просмотров: 6

Митники й так знахабніли за останній місяць. Розберись!

Просмотров: 4

Веде через хороми, через кімнати й зали незліченні. Розчиняються двері самі, безшумно. І так само безшумно зачиняються. І ось — бузкова спальня Государині нашої. Заходжу. А переді мною на широкому ложі — дружина Государя нашого.

Просмотров: 4

Мода, нічого не вдієш. Піднімаємось нагору широкими сходами, килимом китайським застеленими. Тут рідні запахи — олією лампадною тягне, деревом добірним, книгами старими, валеріаною.

Просмотров: 5

Трапеза сьогодні буденна, у Білій палаті. Сидимо за столами довгими, дубовими, непокритими. Подають слуги квас сухарний, щі добові, хліб житній, яловичину розварну з цибулею та кашу гречану. Їмо, про плани тихо перемовляємось. Погойдуються дзвіночки наші беззвучні. У кожного крила опричного плани свої: хто в Таємному Приказі сьогодні зайнятий, хто в Розумному, хто в Посольському, хто в Торговельному. У мене нині три справи.

Просмотров: 6