Цитата #563 из книги «День опричника»

Митники й так знахабніли за останній місяць. Розберись!

Просмотров: 3

Веде через хороми, через кімнати й зали незліченні. Розчиняються двері самі, безшумно. І так само безшумно зачиняються. І ось — бузкова спальня Государині нашої. Заходжу. А переді мною на широкому ложі — дружина Государя нашого.

Просмотров: 4

Мода, нічого не вдієш. Піднімаємось нагору широкими сходами, килимом китайським застеленими. Тут рідні запахи — олією лампадною тягне, деревом добірним, книгами старими, валеріаною.

Просмотров: 5

Трапеза сьогодні буденна, у Білій палаті. Сидимо за столами довгими, дубовими, непокритими. Подають слуги квас сухарний, щі добові, хліб житній, яловичину розварну з цибулею та кашу гречану. Їмо, про плани тихо перемовляємось. Погойдуються дзвіночки наші беззвучні. У кожного крила опричного плани свої: хто в Таємному Приказі сьогодні зайнятий, хто в Розумному, хто в Посольському, хто в Торговельному. У мене нині три справи.

Просмотров: 5

Серце бабське — не камінь. Ідемо на крик — на кухню доріжка веде. Заходимо повільно. Роззираємось. Гарна кухня в Івана Івановича. Простора й розумно обладнана. Тут тобі і столи обробні, і плити, і полички сталеві та скляні з посудом і приправами, і печі хитромудрі з променями гарячими та холодними, і хай-тек заморський, і витяжки вигадливі, і холодильники прозорі та з підсвіткою, і ножі на будь-який лад, а посередині — піч руська, широка, біла. Молодець Іван Іванович, яка ж бо трапеза православна без щів та каші з пічки руської? Хіба ж у духовці заморській пироги спечуться так, як у печі нашій? Хіба ж молоко так упріє?

Просмотров: 3