Цитата #388 из книги «День опричника»

Схиляється Батя над рукою моєю, як той Саваоф. І прикладає кулю божественну до набряклої вени моєї. Бачу, завмерли рибки, гойднулись в акваріумі своєму. І одна з них кинулась у бік вени, кулею притиснутої. Вильнула хвостиком крихітним і крізь скло податливе проникла, впилась мені у вену. Є! Хвала тобі, Рибко Золота!

Просмотров: 3

День опричника

День опричника

Еще цитаты из книги «День опричника»

— Новинки молодих письменників чекаємо, як завжди, навесні, до Великоднього книжкового ярмарку.

Просмотров: 7

Підходжу. Кланяються, ведуть до машини. На виході встигаю ковтнути тобольського повітря: іще холодніше, ніж в Оренбурзі. Аж цілих мінус 32. Ось вам і глобальне потепління, про яке чужоземці товкмачать. Є ще сніг-мороз у Росії, панове, не сумнівайтесь.

Просмотров: 5

— Чи не бажає пан опричник придбати останні новинки російського красного письменства?

Просмотров: 5

Горда. Замовляю докладну біографію: 32 роки, одружена з Борисом Штейном, торговцем текстилем, у той час 6 років прожила на засланні разом із матір’ю й молодшим братом, за освітою юрист, ядро характеру — «Сестра-бігунка, 18», лівша, ламала ключицю, слабкі легені, погані зуби, двічі пережила викидень, на третій раз народила хлопчика, живе тепер в Оренбурзі, любить стріляти з лука, грати в шахи й співати під гітару російські романси.

Просмотров: 3

— Куди зволите летіти, пане опричнику? — питає службовка.

Просмотров: 5