2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
ГІо праву руку від Сєні Кацмана сидів діжкуватий начальник упродкому[*] Сиром'ятніков, із пащеки якого тхнуло, як із жомової ями, а лівобіч крутив на всі боки качиною головою начальник ревкому Долбоносов. У нього й справді був ніс-долото, плескатий і довгий, як у качура.
Просмотров: 5
— Здорові були! Зараз усе покину й піду додому.
Просмотров: 2
Він подивився на щільно зашторені вікна, на громіздку шафу, на широке дерев'яне ліжко, над яким висів зелений повстяний килим із двома потворними зебрами. На стіні біля дверей лунко цокав годинник з гирями й довгим маятником, до якого Птіцин ніяк не міг звикнути, — перш, ніж відбити час, старий механізм починав погрозливо шипіти, потім гарчав і, нарешті, відлічував години: бум-бум-бум… Зараз його стрілки показували за чверть другу ночі. Птіцин підвівся, підійшов до годинника, зупинив маятник. Потім знов сів до столу на гнутий віденський стілець.
Просмотров: 0
— Атставіть! — крикнув котрийсь із старших, що був не в шинелі, а в білому кожусі. — Ідьот апазнаніє! Занєсті бандіта в памєщєніє, а свідєтєльство в пратакол!
Просмотров: 1
Чи не причулися йому ті слова в Отченаші?
Просмотров: 1
Якщо лихе око запримітило Досю, тоді все пропало.
Просмотров: 1