Наступні кулі Ворон загнав у голови Вольського і Кандигіна.
Василинка бідкався, що не може в таку негоду піти «у найми».
— Замість нюняти принеси перваку й довгий шмат полотна.
— Я так і подумав: замість моєї голови Бог узяв твою шапку. Але мені її дуже жаль.
Побачивши дикуна-обірванця, козаки не знали, що й думати. Сексот — не сексот, гайдамака — не гайдамака, заблукалий селянин — теж ні. Тоді чому він тинявся тут біля них, ховаючись? Дуже цікавою на приблуді була взувачка: шкарбани так порозлазилися, що поверх них він намотав ганчір'я, перев'язавши його мотузками.
Коли отаман надовго відлучається від загону, деяких козаків також тягне у мандри. Так велося завжди, а що вже казати про нинішню осінь — хіба повернеться язик комусь дорікнути за нестерпну втому й бажання вийти з лісу?