Цитата #767 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Застрочив ручний кулемет, скинув угору руками й покотився на землю Маковій. По обидва боки від Ворона дибки стала трава.

Просмотров: 3

— Ця доброта і довірливість загубили наш край. Теж мені, християнський звичай…

Просмотров: 7

— А ти не дуже високо замахуєшся? — навпростець спитав Ворон, здогадуючись, до чого хилить Вовкулака. — Там буде неабияка охорона. І робота випадає серед білого дня, на очах у стількох людей.

Просмотров: 4

— Чого ти не пождав, щоб я поміг? — спитав Вовкулака.

Просмотров: 8

А Чорний Ворон сказав, що пора сідати на коней.

Просмотров: 8