— Не думаю, — заперечив Загородній. — Поки що все йде як треба.
Дося задерла рясу і скочила на коня. Ворон обняв Мудея за голову. Притулився зарослою щокою до його щоки. Яка ж вона гаряча. Яка ж вона…
Коли ми зустрілися з Досею, я найдужче зрадів сірникам. Відразу скрутив товсту цигарку, жадібно затягнувся. У мене так запаморочилося в голові, що спершу й не розібрав, про який льох вона говорить. Казано ж — тугодум. Нарешті второпав.
Їх усіх було дев'ятеро. В червоноармійській формі вони мали вигляд сторожового роз'їзду.
— Викапаний Веремій! їй-бо! Навіть складочка на переніссі його, і ямочка на підборідді.
— А ти, шльондро, йди сюди і задирай спідницю, — наказав Чорновус. — Всиплю тобі по сраці, щоб пам'ятала.