Ворон зняв цупку полотняну сорочку і, коли залишився у самих спідніх, знічено глянув на Євдосю.
Полномочный представитель начштаба Глазунов.
— Для апетиту, — винувато всміхнувся Охтанась.
— Зрозуміло, — сказав Манжула, переводячи погляд на Гупала.
— Аякже! Я боровся за самостійну Україну і за свій народ.
— Знаю, — повторив Загородній. — Ніхто й не хвилюється, я тільки не хотів би проґавити Гулого. А то сотник Завірюха нас підганяв цілу дорогу, а тепер розсілися, як у Проньки на іменинах. Ти що, ніколи не бачив галушок? — раптом визвірився він на Голика-Залізняка, який, докінчивши гречаники, підсунув до себе полумиска з галушками.