2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Куземко так і не вилазив би з тієї цирульні, та настали інші часи — у Звенигородку прийшли червоні, потім німці й гетьманці, за ними денікінці, далі петлюрівці, тоді прокотилася кавалерія Першої кінної армії Будьонного, яку перекидали до Криму на Врангелівський фронт із дозволом «самопостачання» дорогою через Україну. І кожне тобі мало діло до бідного жида: дай, дай, дай! До суцільного погрому, правда, не дійшло, але пір'я літало й над заїздом Винокура, і над бакалійною лавкою Ліхтера, і над мануфактурою Шаєвича, і — чим уже вона їм заважала? — над цирульнею Боруха.
Просмотров: 11
— У чию масть, — докинув Дядюра, однак цього разу ніхто не засміявся.
Просмотров: 5
— Не все, — хтось чужий промовляв моїм хрипким, неприємним голосом. — Якщо виживу, я знайду тебе. Дай мені рік-два.
Просмотров: 4
— Якщо не знайдете, через тиждень вертайтеся, — сказав Ворон. — Я вже візьму в руки шаблю, і роботи буде багато.
Просмотров: 5
Від дикого реготу Ганнусі заклало у вухах.
Просмотров: 9
Зловтіха в його синіх очах пригасла, натомість він подивився на мене з підозрою.
Просмотров: 3