Цитата #88 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Вороне, ти живий? — почувся голос, а за тим голосом із вільшини виплив вершник на легкому, як тінь, коні, при шаблі, у короткому кожушку й сивій високій шапці з блакитним шликом. — Ти живий…

Просмотров: 9

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Ні, — засміялась вона. — Просто Манюня.

Просмотров: 8

— Ну, як дуже захочеш, то подзвониш зубами й без порошків, — сказав Ворон.

Просмотров: 7

— Ти теж не барися, — сказала Дося. — Зараз їх тут налізе…

Просмотров: 4

Одноокий Карпусь, який з усіх сил стискав у руці рискаля, наче боявся, що його хтось у нього видере, поплював на долоні й заходився копати.

Просмотров: 10

Та москалі вже перегрупувалися і, розділившись навпіл, пішли в обхід балки підковою. Поки загін Ворона вихопився нагору, червона кавалерія мчала вже за якихось двісті кроків. Приймати бій, що його нав'язує ворог, та ще й у відкритому полі — не партизанське то діло. Козаки нападали знаскоку неждано-негадано, їхньою козирною картою була несподіванка.

Просмотров: 5