Цитата #2179 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Очі розплющив у лісі. Лежав горілиць на землі, тупий загуслий біль підказував, що він ще живий, проте звестись на ноги не міг. І тоді Мудей зігнувся в колінах, опустився й ліг біля нього.

Просмотров: 1

— До чого тут ти? Перестань! — гостро подивився на нього Ворон.

Просмотров: 0

Надута над водою хламида, тріпнувшись, почала осідати.

Просмотров: 2

Чорновусові не було чого кривити душею, і Гризло йому повірив. Та і як не повірити землякові, якщо отаман навіть пригадав його батька — знався-бо чи не з усіма лісниками в окрузі.

Просмотров: 4

— Не буде, але я до того, що, може, Дося одвоювалася та й пішла до «Мотрі» уже не з шаблею, а з молитовником. Давно не з'являлася. А ти чого допитуєшся за неї?

Просмотров: 3